Віктор Марущенко (1946—2020) — одних з головних українських фотографів, який протягом ніж 40-річної інтенсивної роботи в якості документального фотографа та штатного кореспондента декількох видань вражаюче різноманітний архів. У 1970-90-х рр. Марущенко побував у найрізноманітніших куточках країни та засвідчив у фотографіях ситуації, які відкриваються не просто уважному професіоналу з камерою, але людині, здатній уловити силу моменту — ба більше, стати його частиною.

Світлини Марущенка повертають нас до України, яку ми фактично не пам’ятаємо. А почасти вже й не розуміємо. Втрата живого зв’язку з подіями та обставинами 30-літньої давнини суттєво ускладнюють інтерпретацію образів, які постали на межі двох політичних епох, у роки соціального та політичного зламу. На цих світлинах ми бачимо уламки доби, яка вважалася великою, допоки не скінчилася, та великих анонімних українців, які творять уже нову державу, сидячи на жовтневому граніті в центрі Києва.